«Сила кольору»: у театрі Марії Заньковецької відбудеться виставка картин, створених військовослужбовцями під час реабілітації

У межах виставки “Сила кольору” представлено до 40 полотен. Кожна картина – це унікальний мистецький витвір, який розкриває глибокі емоції та переживання свого автора, торкається особистісних тем життя та боротьби. Створювали роботи військовослужбовці з різних куточків України: від Івано-Франківщини до Криму. Зараз вони проходять реабілітацію після поранення.

“Сьогоднішня виставка – це не просто про мистецтво, це не просто про те, що ми щось робимо, аби рухатися далі. Це про те, як навчитися нам жити у нових реаліях, як дати вихід усім емоціям, які бурлять всередині для тих, хто повернувся із найважчих сторін, і як знайти точку опори, яка дозволить втриматися у нашому сьогоднішньому божевіллі. На жаль, божевілля і внутрішнє, і зовнішнє триває настільки, що ми не можемо бути впевненими за наше завтра. Саме в цих реаліях ми маємо захищати наших Захисників, щоб було кому завтра захищатись від нас. Ми маємо бути разом із нашими Захисниками для того, щоб завтра ми могли пліч-о-пліч і далі захищати нашу державу”, – зазначила народна депутатка Софія Федина.

Арттерапію проводили львівські художниці Оксана Гірняк та Лідія Григель. Заняття з малювання мисткині проводять вже протягом двох років. За цей час команді вже вдалось створити з різними військовими понад 300 картин, які виконувались не лише на полотні, але й на склі, папері, дереві тощо. А виставка “Сила кольору”, представлена у Театрі імені Марії Заньковецької, стала вже їхньою п’ятою презентацією робіт військових.

“Мистецтво об’єднує різних людей, що ми зараз побачили. Терапія кольором – це візуальна мова, якою краще хлопцям розказати, ніж інколи словами. У березні у нас минає вже два роки, як ми займаємося з хлопцями. І ми тож побачили, що коли заняття відбуваються регулярно кожного тижня, хлопці знають, що у той самий день, у ту саму годину ми до них приходимо, це дає великий результат”, – зазначила художниця Оксана Гірняк.

Про значення робіт детальніше розповів художник та мистецтвознавець Роман Яців. Митець наголосив, що сьогоднішня подія продовжує символіку тих заходів, які відбуваються на скріплення нашого національного духу, нашої психології. І якщо звучить сьогодні медичний термін “арт-терапія”, то його слід також доповнити мистецьким терміном – це відкриття нових можливостей кожної людини, відкриття глибших сенсів пізнання, незбагненних можливостей у творенні певної краси, певної реакції на світ.

“Я як дослідник мистецтва ХХ століття і сучасності уважно відстежую такі приклади, де напротивагу обставинам побутовим, історичним, психологічним, різним, з’являється велика мотивація зовсім перебудувати свою систему можливостей, емоційні ресурси для того, щоб жити далі повноцінно і творити нову якість життя. І ті проєкти виставкові, які вже були і продовження цих, є дивовижні! Це справді приклади того, у який спосіб можна мобілізувати свою екзистенцію, наскільки цікаво можна розкрити, чи увійти в тонкі філіграні своєї душі, свого темпераменту, і всупереч тим травматичним моментам свідомості будувати зовсім на іншій парадигмі своє ставлення до світу”, – відзначив Роман Яців.

Своїми враженнями від арт-терапії поділився солдат, розвідник-навідник 48-го окремого штурмового батальйону Енвер Кадиров. Військовий розповів, що перші спроби малювати здавались йому дитячими, проте з підтримкою мисткинь йому вдавалось все краще створювати на полотнах бажані образи.

“І вже наступного разу малював те, що приходило мені у спогадах. Є малюнок, який відображає мій спогад, коли ми стояли біля одного з міст на Донеччині. Я запам’ятав той місяць, який був дуже великий. І на фоні цього місяця було дерево. Усі розуміють, у якому стані там ці дерева…”, – поділився Енвер Кадиров.

Військовий розповів, що у подальшій співпраці з мисткинями, він почав дізнаватись більше про те, як змішувати фарби, які пензлі використовувати, як робити перспективу тощо. За словами Енвера, він почав вивчати тонкощі, які притаманні професійним художникам.

“Малюєш, коли щось відчуваєш. А коли нічого не відчуваєш, то не хочеться брати пензля до рук. З точки зору психологічної, – це дуже допомагає!.. У процесі цього малювання я вже забувався трохи. Коли я вже намалював, дивився на свою роботу і забував, що ще кілька годин тому у мене був такий стан. Це дуже допомагає, і я хотів би, щоб розвиток такого роду терапії був поширений; щоб у всіх реабілітаційних центрах, де перебувають побратими, до них приходили професійні художники і вчили їх малювати”, – додав Енвер Кадиров.

Зазначимо, що арттерапевтичні заняття з пораненими військовослужбовцями відбуваються у рамках проєкту “Об’єднані Звитягою”. Ознайомитись із виставкою можна у фоє Національного театру імені Марії Заньковецької з 3 березня по 3 квітня. Джерело: ГалІнфо